Замок Якуба Собєського побудований у 1634-1636 роках за проектом невідомого архітектора. У 1686 році на замовлення короля Яна ІІІ Собєського був відновлений і оздоблений творами мистецтва. Від багатого спадку у 1801 році залишилося небагато — лише невеликі землі з замком. Відтоді кілька разів змінювались власники, поки замок не став власністю держави. На замковому дитинці розташований Великий палац, в якому відкрито експозицію інтер’єрів ХVІІ ст. та зали історії.
В кінці сімнадцятого століття король Польщі Ян III Собеський для своєї дружини звів на території Золочівського замку – Китайський палац. В експозиційних залах Китайського палацу можна побачити більше двохсот творів образотворчого мистецтва різних періодів і скульптур. У палаці зберігаються археологічні експонати, які відображають мистецтво і мистецтво різних континентів Африки і Азії. Найбільш важливими історичними експонатами можна вважати мумію, фрагменти єгипетських саркофагів, японську графіку, лакові вироби і різні тканини починаючи з сімнадцятого століття.
Один з найкращих у Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Підгорецький замок — історико-архітектурний шедевр ХVІІ століття, один із найкрасивіших замків України в стилі ренесанс, який за вишуканістю не поступається французькому Версалю. Мурований замок заснував у 1635 р. коронний гетьман Станіслав Конецпольський на місці давніших укріплень, що належали родині Підгорецьких.
У другій половині ХV ст. замок перестав бути оборонною спорудою і перетворився у резиденцію магнатських родів — Даниловичів, згодом Собєських, Жувуських. У 1629 році в Олеському замку народився майбутній король Польщі Ян ІІІ Собєський. Експозиція замку представляє вітчизняне мистецтво XVІ-XVІІІ ст.. Тут зібрано ікони, безцінні твори живопису, скульптури, ужиткового мистецтва (зокрема, меблі та гобелени).Особливу вартість має збірка скульптури XVI-XVIII ст., українського портрету XVІ-XІХ ст. В комплекс, крім замку, входить колишній монастир капуцинів з костелом св. Йосифа.
Замок князів Острозьких XV ст. в м. Дубні – один із найстаріших замків України, який до цього часу несе у собі риси середньовіччя (суворі мури підземель зі склепіннями) і парадного стилю (оздоблені ліпленням пишні палаци і такі ж зали). Під стінами замку ламалися татарські списи і шведські шаблі .Тут зберігалися незліченні багатства привезених з трофеїв: коштовний посуд, книги, картини, ікони, зброя і захисне озброєння, хутра, шкури і т.п. Нині Дубенський замок є окрасою краю та одним із семи чудес замків України.
Тараканівський (або Дубенський) форт важко назвати фортецею чи замком, він просто не схожий на них. Це величезна оборонна споруда, унікальна в Україні. Тараканівський форт — це ціле підземне місто, в якому кипіло військова життя. Форт був побудований в 1890 році спеціально для захисту львівської залізниці. Споруда має форму ромба зі сторонами приблизно 240 метрів. У форті було все: і пекарня, і лазарет, і лазня, туалети і каналізація. А також – водопровід і вентиляція.
1 вересня 2010 року в м. Рівне відкрився Музей бурштину. Серед його експонатів – різноманітні шматки бурштину, знайдені у різний час на території Рівненщини та ювелірні вироби з цього каменю. Експонати розповідають не тільки про історію добування бурштину у краї, але й про єдине і Україні підприємництво, що займається його переробкою. Ще однією окрасою музею вважаються камені, у яких закристалізовані комахи. Ці камені мають не лише науковців, але й колекціонерів. Представлені у музеї і різні бурштинові породи, деяким з яких уже по 40 мільйонів років.
Дивовижна жива огорожа з дерев утворила над колією вишуканий лісовий коридор, який місцеві поліщуки назвали “Тунелем кохання”. Це зелений тунель у формі ідеальної за пропорціями арки, створений заростями дерев і кущів, які сплелися між собою. Пройтися цим надзвичайно красивим тунелем навесні, влітку або восени не лише дуже приємно, а й це місце править за своєрідне лісове благословіння закоханим… Унікальний ландшафтний дизайн клеванського “Тунелю кохання” створений безпосередньо самою природою.
Місто Кременець – одне з унікальних міст України, що вирізняється своєю історичною, архітектурною та культурною спадщиною. З плином часу архітектура міста змінювалась, але Кременець і до нині залишається неповторним куточком України. На схилах Кременецьких гір збереглися старовинні цвинтарі, за якими можна дослідити всю історію міста. У Кременці є кілька некрополів, зокрема Туницьке, військове та Монастирське кладовища, старовинний польський цвинтар. А також П’ятницький (Козацький) цвинтар з могилами українських козаків, що загинули в боях за звільнення Кременця від влади Польщі та єврейський кірхут.
Основна візитка міста — Кременецький замок, який розмістився на горі Бона на висоті майже 400 метрів. Гора отримала свою назву на честь дружини польського короля Жигмонта І Бони Сфорци. Бона укріпила замок і розбудувала містечко, за що вдячні мешканці увічнили її ім’я. Місто зберігає чимало легенд та переказів про королеву Бону, в одних вона постає жорстоким тираном, в інших – доброю і мудрою правителькою. Замок витримував не одну навалу татарської орди. Неодноразово відбивав напади загарбників. Єдиними, хто зміг взяти замок було запорізьке військо на чолі з Максимом Кривоносом восени 1648 року. Після цього замок більше не відбудовували.
У Вишнівецькому замку, що свого часу був одним із найбільших в Україні, де зберігалась найбільша приватна колекція стародруків XV століття, стіни кімнат якого були покриті китайським шовком та оздоблені золотом, побували всі тогочасні імператори, королі та князі Європи. За задумом, споруда мала бути копією французького Версалю. Як і там, щоби величезна бенкетна зала здавалась ще більшою, у стіни були вмонтовані дзеркала. Замок — колишня резиденція останніх представника князівського роду Вишневецьких — Михайла-Сервація, а після його смерті 1744 — князів Мнішеків.
Однією з найцінніших архітектурних пам’яток історії Тернопільщини є замок князів Збаразьких, що розташований на Замковій горі у місті Збараж. Твердиня являє собою фортифікаційну оборонну споруду у стилі ренесанс. Будівництво замку тривало протягом 1620 -1627 років, роботи проводив нащадок українсько-литовського князівського роду – Кшиштоф Збаразький. Перший проект замку він замовив у відомого італійського архітектора Вінченцо Скамоцці. Палати двоповерхової будівлі палацу служать виставковими залами. Стародруки і рукописні книги, предмети інтер’єрів релігійних споруд XVII – XIX століть, колекційна зброя та лицарські обладунки…. Експозиція вишивки, археології, етнографії, ремесла краю, творів сакрального мистецтва, нумізматики, органний зал, тощо.
Замок Якуба Собєського побудований у 1634-1636 роках за проектом невідомого архітектора. У 1686 році на замовлення короля Яна ІІІ Собєського був відновлений і оздоблений творами мистецтва. Від багатого спадку у 1801 році залишилося небагато — лише невеликі землі з замком. Відтоді кілька разів змінювались власники, поки замок не став власністю держави. На замковому дитинці розташований Великий палац, в якому відкрито експозицію інтер’єрів ХVІІ ст. та зали історії.
В кінці сімнадцятого століття король Польщі Ян III Собеський для своєї дружини звів на території Золочівського замку – Китайський палац. В експозиційних залах Китайського палацу можна побачити більше двохсот творів образотворчого мистецтва різних періодів і скульптур. У палаці зберігаються археологічні експонати, які відображають мистецтво і мистецтво різних континентів Африки і Азії. Найбільш важливими історичними експонатами можна вважати мумію, фрагменти єгипетських саркофагів, японську графіку, лакові вироби і різні тканини починаючи з сімнадцятого століття.
Один з найкращих у Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Підгорецький замок — історико-архітектурний шедевр ХVІІ століття, один із найкрасивіших замків України в стилі ренесанс, який за вишуканістю не поступається французькому Версалю. Мурований замок заснував у 1635 р. коронний гетьман Станіслав Конецпольський на місці давніших укріплень, що належали родині Підгорецьких.
У другій половині ХV ст. замок перестав бути оборонною спорудою і перетворився у резиденцію магнатських родів — Даниловичів, згодом Собєських, Жувуських. У 1629 році в Олеському замку народився майбутній король Польщі Ян ІІІ Собєський. Експозиція замку представляє вітчизняне мистецтво XVІ-XVІІІ ст.. Тут зібрано ікони, безцінні твори живопису, скульптури, ужиткового мистецтва (зокрема, меблі та гобелени).Особливу вартість має збірка скульптури XVI-XVIII ст., українського портрету XVІ-XІХ ст. В комплекс, крім замку, входить колишній монастир капуцинів з костелом св. Йосифа.
Замок князів Острозьких XV ст. в м. Дубні – один із найстаріших замків України, який до цього часу несе у собі риси середньовіччя (суворі мури підземель зі склепіннями) і парадного стилю (оздоблені ліпленням пишні палаци і такі ж зали). Під стінами замку ламалися татарські списи і шведські шаблі .Тут зберігалися незліченні багатства привезених з трофеїв: коштовний посуд, книги, картини, ікони, зброя і захисне озброєння, хутра, шкури і т.п. Нині Дубенський замок є окрасою краю та одним із семи чудес замків України.
Тараканівський (або Дубенський) форт важко назвати фортецею чи замком, він просто не схожий на них. Це величезна оборонна споруда, унікальна в Україні. Тараканівський форт — це ціле підземне місто, в якому кипіло військова життя. Форт був побудований в 1890 році спеціально для захисту львівської залізниці. Споруда має форму ромба зі сторонами приблизно 240 метрів. У форті було все: і пекарня, і лазарет, і лазня, туалети і каналізація. А також – водопровід і вентиляція.
1 вересня 2010 року в м. Рівне відкрився Музей бурштину. Серед його експонатів – різноманітні шматки бурштину, знайдені у різний час на території Рівненщини та ювелірні вироби з цього каменю. Експонати розповідають не тільки про історію добування бурштину у краї, але й про єдине і Україні підприємництво, що займається його переробкою. Ще однією окрасою музею вважаються камені, у яких закристалізовані комахи. Ці камені мають не лише науковців, але й колекціонерів. Представлені у музеї і різні бурштинові породи, деяким з яких уже по 40 мільйонів років.
Дивовижна жива огорожа з дерев утворила над колією вишуканий лісовий коридор, який місцеві поліщуки назвали “Тунелем кохання”. Це зелений тунель у формі ідеальної за пропорціями арки, створений заростями дерев і кущів, які сплелися між собою. Пройтися цим надзвичайно красивим тунелем навесні, влітку або восени не лише дуже приємно, а й це місце править за своєрідне лісове благословіння закоханим… Унікальний ландшафтний дизайн клеванського “Тунелю кохання” створений безпосередньо самою природою.
Місто Кременець – одне з унікальних міст України, що вирізняється своєю історичною, архітектурною та культурною спадщиною. З плином часу архітектура міста змінювалась, але Кременець і до нині залишається неповторним куточком України. На схилах Кременецьких гір збереглися старовинні цвинтарі, за якими можна дослідити всю історію міста. У Кременці є кілька некрополів, зокрема Туницьке, військове та Монастирське кладовища, старовинний польський цвинтар. А також П’ятницький (Козацький) цвинтар з могилами українських козаків, що загинули в боях за звільнення Кременця від влади Польщі та єврейський кірхут.
Основна візитка міста — Кременецький замок, який розмістився на горі Бона на висоті майже 400 метрів. Гора отримала свою назву на честь дружини польського короля Жигмонта І Бони Сфорци. Бона укріпила замок і розбудувала містечко, за що вдячні мешканці увічнили її ім’я. Місто зберігає чимало легенд та переказів про королеву Бону, в одних вона постає жорстоким тираном, в інших – доброю і мудрою правителькою. Замок витримував не одну навалу татарської орди. Неодноразово відбивав напади загарбників. Єдиними, хто зміг взяти замок було запорізьке військо на чолі з Максимом Кривоносом восени 1648 року. Після цього замок більше не відбудовували.
У Вишнівецькому замку, що свого часу був одним із найбільших в Україні, де зберігалась найбільша приватна колекція стародруків XV століття, стіни кімнат якого були покриті китайським шовком та оздоблені золотом, побували всі тогочасні імператори, королі та князі Європи. За задумом, споруда мала бути копією французького Версалю. Як і там, щоби величезна бенкетна зала здавалась ще більшою, у стіни були вмонтовані дзеркала. Замок — колишня резиденція останніх представника князівського роду Вишневецьких — Михайла-Сервація, а після його смерті 1744 — князів Мнішеків.
Однією з найцінніших архітектурних пам’яток історії Тернопільщини є замок князів Збаразьких, що розташований на Замковій горі у місті Збараж. Твердиня являє собою фортифікаційну оборонну споруду у стилі ренесанс. Будівництво замку тривало протягом 1620 -1627 років, роботи проводив нащадок українсько-литовського князівського роду – Кшиштоф Збаразький. Перший проект замку він замовив у відомого італійського архітектора Вінченцо Скамоцці. Палати двоповерхової будівлі палацу служать виставковими залами. Стародруки і рукописні книги, предмети інтер’єрів релігійних споруд XVII – XIX століть, колекційна зброя та лицарські обладунки…. Експозиція вишивки, археології, етнографії, ремесла краю, творів сакрального мистецтва, нумізматики, органний зал, тощо.